ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ

Дата: 20.10.2023 09:46

Кількість переглядів: 120

ПРРО забезпечує функціонал, що відповідає вимогам закону про РРО, а скачати його можна з сервера ДПС безкоштовно

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до абзацу 37 ст. 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій. Контролюючий орган забезпечує безоплатне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання.

Отже, програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) – це не обладнання, а програмне рішення.

При цьому програмне рішення від ДПС (ПРРО) забезпечує функціонал, що відповідає вимогам Закону про РРО, а скачати його можна з сервера ДПС на свій гаджет безкоштовно. Встановлюється воно на будь-який гаджет, який підтримує операційну систему Windows, Android, iOS чи Web і має підключення до мережі Internet. Це дозволяє зекономити на придбанні традиційних касових апаратів та їх обслуговуванні; 

Переваги ПРРО:

-програмне забезпечення ПРРО інтегрується із бухгалтерськими, іншими програмами, зокрема, в частині створення та ведення номенклатури товарів;

-економічність;

-надійність у використанні;

-не прив’язаний до конкретної сфери діяльності;

-має необмежений термін використання;

-не потребує обов’язкового супроводу;

-спрощена реєстрація;

-мобільність та зручність.

Розрахунки з нотаріусом за надані послуги проведено у готівковій формі: Чи потрібно застосовувати РРО? 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що преамбулою Закону України від 06.07.1995 №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. 

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Пунктом 2 статті 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб‘єктами господарювання є:

господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Якщо фізична особа, зареєстрована як підприємець і при цьому провадить незалежну професійну діяльність, то така ФО обліковується у контролюючих органах як ФОП із ознакою провадження незалежної професійної діяльності - п. 65.9 ст. 65 ПКУ.

Закон України №265 не визначає порядок здійснення розрахунків особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність, та відповідно не поширюється на таких осіб, оскільки його дія поширюється тільки на суб’єктів господарювання. Особи, які не належать до суб’єктів господарювання (самозайняті особи, що провадять незалежну професійну діяльність), застосовувати РРО та/або ПРРО не зобов’язані.

При цьому якщо фізична особа, що провадить незалежну професійну діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність, то вона зобов’язана застосовувати РРО та/або ПРРО на загальних засадах.

Статтею 31 Закону України від 02.09.1993 №3425-ХІІ «Про нотаріат» встановлено, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5 (із змінами та доповненнями) затверджені Правила ведення нотаріального діловодства.

Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій - п. 7.1 розд. VII Правил.

У графі 6 Реєстру зазначається сума стягнутого державного мита (при вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом) або отриманої плати (при вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом) – п. 7.43 розд. VII Правил.

Ця графа заповнюється нотаріусом після надання особою, для якої вчиняється нотаріальна дія, квитанції про сплату державного мита або після внесення оплати за вчинення нотаріальної дії і до проставлення цією особою підпису в графі 7 Реєстру.

Таким чином, спеціальне законодавство не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу.

З початку поточного року платники Київщини спрямували до соцфондів 13,7 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

З початку поточного року платники Київщини спрямували до соцфондів 13,7 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що єдиний соціальний внесок (далі - ЄВ) - обов’язковий платіж, який сплачують роботодавці за своїх працівників при нарахуванні заробітної плати, винагород за цивільно-правовими договорами (ЦПД), а також деяких інших виплат. Також ЄВ сплачують фізичні особи-підприємці за себе.

Єдина звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ за III квартал 2023 року подається за оновленою формою

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що 30 травня 2023 року набрав чинності Наказ ДПС України від 02.03.2023 № 113 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4" (далі – Наказ №113), яким внесені зміни до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2022 року №189), та додатків 1, 3, 4ДФ та 6 до цієї форми, які викладено у нових редакціях. 

Наказом №113 також затверджені зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 грудня 2020 року №773).

За оновленою формою Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску подається платниками єдиного внеску починаючи зі звітності за ІІІ квартал 2023 року за ідентифікаторами форм: J0500109 – для юридичних осіб та F0500109 – для фізичних осіб.

У графі 8 Форми ведення обліку товарних запасів зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 (далі – Порядок №496). 

Порядок №496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОП, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції у місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку - п.1 розд. II Порядку № 496.

Форму обліку визначено додатком до Порядку №496, яким передбачено заповнення, зокрема, графи 8 «Вибуття товару (продаж товарів в безготівковій формі, внутрішнє переміщення, знищення або втрата, повернення товару постачальнику, використання на власні потреби)».

Відповідно до п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку №496, у графі 8 Форми обліку зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій/програмний РРО).

Вибуттям товарів для цілей Порядку №496 вважається:

- продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО; 

- внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання;

- знищення або втрата товару;

- повернення товару постачальнику;

- використання товарів на власні потреби. 

Оновлено План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що 06 жовтня 2023 року на вебпорталі ДПС розміщено оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.

План-графік складається з чотирьох розділів:

Розділ I. «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб» (оновлено 05 жовтня 2023)

Розділ ІI. «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» (оновлено 05 жовтня 2023)

Розділ IІІ. «Документальні планові перевірки платників податків - фізичних осіб» (оновлено 03 жовтня 2023)

Розділ IУ. «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (оновлено 07 серпня 2023). 

План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік розміщений за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/642254.html.

Заповнення платником, який використовує єдиний рахунок, реквізиту «Призначення платежу» Структурованої форми платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що платники, які використовують єдиний рахунок, при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції керуються порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 №148.

При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.

При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:

- визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;

- не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Податкового Кодексу;

2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Номер рахунку»;

«Сума податку»;

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;

у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

3) платник, який використовує єдиний рахунок, за бажанням може оформити платіжну інструкцію одночасно за декількома напрямами зарахування на бюджетні/небюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.

При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів бажає сплатити платник платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до підпункту 2 пункту 6 цього Порядку за кожним таким платежем. 

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

Де на вебпорталі ДПС СГ може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених РРО та/або ПРРО

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) в приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в режимі «Z-звіти/фіскальні чеки».

Інформація, що міститься в щоденних Z-звітах, створених програмним РРО, буде відображатися після доопрацювання системи обліку даних РРО. 

Землевласники та орендарі спрямували до бюджетів територіальних громад майже 1,4 мільярда гривень плати за землю

За період січень-вересень землевласники та орендарі спрямували до бюджетів територіальних громад майже 1,4 мільярда гривень плати за землю. Зокрема, зазначено, що юридичні особи сплатили 1,1 млрд грн земельного податку. Фізичні особи, у свою чергу, забезпечили більше 236 млн грн.

Хто з ФОП – платників єдиного податку звільнений від ведення обліку товарних запасів?

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що правила ведення обліку товарних запасів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку».

Вимоги Наказу №496 поширюються виключно на:

- ФОП – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють:

- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

· ФОП – платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість;

· ФОП – на загальній системі оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.     

Дія Порядку № 496 не поширюється на платників єдиного податку першої групи.

Отже, не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами ФОП- платники єдиного податку ІІ та ІІІ груп, які не є платниками ПДВ та не здійснюють продаж:

· технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,

· лікарських засобів та виробів медичного призначення,

· ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння.

ФОП- платники єдиного податку І групи звільнені від ведення такого обліку.

Джерела погашення податкового боргу платника податків

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами - п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України. 

Перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків встановлено пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ.

Якщо заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків не привели до повного погашення суми податкового боргу, або таких коштів недостатньо для погашення податкового боргу, то контролюючий орган визначає джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав.

Якщо у платника податків, який є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, відсутнє майно, достатнє для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, то джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

Шановні платники податків!

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що відповідно до пункту 38.2 статті 38 Податкового кодексу України, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадку, передбачених податковим законодавством, податковим агентом, або представником платника податку.

Представником платника податків визначаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності (пункт 19.2 статті 19 ПКУ).

Страховий стаж, який дає право на отримання виплат з державних страхових фондів, нараховується за місяці роботи, за які сплачено ЄСВ у розмірі, не менше мінімального

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу громадян, які є найманими працівниками, що їх соціальний захист та майбутнє пенсійне забезпечення залежать, перш за все, від свідомої громадянської позиції самих працюючих. Згода отримувати заробітну плату «в конвертах» позбавляє громадян повноцінного соціального захисту від держави та отримання соціальних гарантій.

Саме періоди роботи, за які сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі, не менше мінімального, зараховуються до страхового стажу, який дає право на виплати з державних страхових фондів.

Пам’ятайте, що з 01 січня 2023 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 30 років. Цей вік щороку збільшуватиметься до досягнення страхового стажу не менше 35 років у 2028 році та в подальших роках.

Кожен працюючий громадянин має звернути увагу на оформлення його трудових відносин з роботодавцем, вимагати офіційного їх оформлення, відповідно до норм трудового законодавства, адже неофіційні трудові відносини приносять економічні вигоди лише роботодавцям, надаючи їм змогу уникнути витрат на сплату до бюджетів податків та внесків на фонд оплати праці, але найманим працівникам вони завдають невиправної шкоди, відбирають у них право на отримання державних соціальних гарантій.

Якщо з найманим працівником трудові відносини не оформляються, або ж оформляються, але ставляться позначки про неповний робочий день і виплачується зарплата менше мінімального розміру, - це призводить до незараховування виробничого та  страхового стажу взагалі, або частково. У майбутніх пенсіонерів втрачається право на призначення гідних пенсій, а у нинішніх - права на здійснення  перерахунків вже призначених пенсій.

Погоджуючись на роботу без оформлення трудових відносин, отримуючи заробітну плату або її частину «в конверті», громадяни позбавляють себе:

- гарантованого розміру заробітної плати;

- права на відпустку, у тому числі додаткову;

- права на оплату лікарняних листів;

- права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте у шкідливих умовах праці;

- права на допомогу на випадок  безробіття;

- права на державну фінансову допомогу на період карантину;

-права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- права на достроковий вихід на пенсію, у разі роботи у шкідливих умовах праці;

- права на зарахування страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, тощо.

Офіційно оформлений трудовий договір дає змогу найманому працівнику бути захищеним чинним трудовим законодавством у разі порушення його прав, а саме: у разі затримки у розрахунках по заробітній платі, при відмові оплати праці за виконану роботу, недодержання  інших зобов’язань роботодавцями.

ФОП – платники єдиного податку І групи 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, до першої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Отже, важливою умовою перебування на 1 групі є відсутність найманих працівників. Відповідно до п.296.10 ст.296 ПКУ, платниками єдиного податку І групи реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, тож на них з 01 жовтня не розповсюджується відповідальність за відсутність реєстратора розрахункових операцій.

Річний обсяг доходу для платників єдиного податку І групи становить до 1 118 900 грн. (167 Х 6700,0 грн.) – у разі його перевищення доведеться перевестися на іншу групу платників єдиного податку чи іншу систему оподаткування.

ФОП І групи сплачують ЄП та єдиний соціальний внесок. У 2023 році їх розмір складає:

· єдиний податок (ЄП) становить– 268,40 грн (10% від прожиткового мінімуму) навіть якщо не було доходів протягом місяця;

· єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 1 474 грн (22% від мінімальної заробітної плати).

ЄП можуть не сплачувати підприємці, які ведуть діяльність на тимчасово окупованій території чи в районі активних бойових дій. 

ЄСВ до кінця воєнного стану і протягом 12 місяців після його скасування ФОПи мають право сплачувати добровільно. Варто пам’ятати, що відсутність щомісячних платежів впливає на наявність страхового стажу та соціальних гарантій від держави.

Дотримання законодавства щодо застосування РРО/ПРРО: сумлінність підприємців

З початку серпня 2023 року працівниками ГУ ДПС у Київській області проводиться широкомасштабна роз‘яснювальна компанія щодо застосування РРО/ПРРО для суб‘єктів господарювання. Платникам податків Київщини у ході різноманітних заходів розповідали про необхідність застосування РРО/ПРРО та відповідальність за порушення вимог до порядку здійснення розрахунків за товари /послуги.

Так, на один з оптових ринків сільськогосподарської продукції проведено виїзди. Під час виїзду для окремих груп підприємців, яких цікавили покрокові інструкції алгоритму реєстрації РРО/ПРРО було проведено міні-практикуми щодо оволодіння навичками порядку розрахункових операцій. 

Також, проведено семінар для підприємців. Головною темою семінару було ефективне впровадження РРО/ПРРО: ключові аспекти для бізнесу

Метою застосування РРО є не тільки забезпечення можливості виконання органами ДПС фіскальних функцій. Це також захист прав споживачів, адже чек РРО/ПРРО, що видається споживачу, дозволяє йому документально підтвердити факт придбання відповідного товару чи послуги (тобто, підтвердити факт вчинення правочину) та, за необхідності, здійснити ефективний захист своїх прав.

У зв’язку з цим, співробітниками ГУ ДПС у Київській області під час організації та проведенні контрольно-перевірочних заходів особлива увага приділяється виявленню фактів здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації особи як суб’єкта господарювання, а також до вимог порядку проведення розрахункових операцій при здійсненні продажу товарів або надання послуг, використовуючи ризикоорієнтовний підхід.

Зокрема, за результатами аналізу наявної податкової інформації, встановлено суттєву розбіжність між кількістю суб’єктів господарювання, які провадять підприємницьку діяльність на території комплексу одного з оптових ринків сільськогосподарської продукції, що на Київщині, та кількістю зареєстрованих ними РРО/ПРРО.

Згідно з базами даних ДПС, на території вказаного ринку обліковується близько 273 об'єкта торгівлі, через які здійснюють діяльність 127 СГ (або 47 відс.), що стоять на основному обліку у ГУ ДПС у  м. Києві; 64 СГ (або 23 відс.) - Київській області та 82 СГ (або 23 відс.) – що стоять на обліку в інших регіонах України.

Так, працівниками підрозділу фактичних перевірок ГУ ДПС у Київській області спільно з фахівцями ГУ ДПС у м. Києві з 05.10.2023 проводяться заходи податкового контролю на території ринку, основною метою яких є дотримання суб’єктами господарювання норм чинного законодавства в частині проведення розрахункових операцій та додержання законодавства про працю.

Податківцями під час фактичних перевірок, з метою встановлення реальних показників щодо виторгів суб’єктів господарювання, здійснюється спостереження за веденням господарської діяльності платників податків шляхом проведенням хронометражів виторгів.

За результатом триваючих заходів спостерігається суттєве збільшення обсягу виторгів, в середньому біля 185 відсотків, а на окремих господарських об’єктах зростання сягає 470 відсотків.

Враховуючи ефективність проведених заходів, податківці планують продовжити на постійній основі застосування такого виду контролю, як хронометражі виторгів, проведених через реєстратори розрахункових операцій на всій території Київської області.

ГУ ДПС у Київській області

Добровільне виконання обов’язку щодо використання РРО/ПРРО усуває підстави для проведення фактичних перевірок

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що обов’язок використання РРО/ПРРО всіма платниками єдиного податку ІІ-ІУ груп під час здійснення ними розрахункових операцій набрав чинності ще з 01 січня 2022 року та не був відмінений з 24 лютого 2022 року у зв’язку з введенням режиму воєнного стану в Україні.

Під час воєнного стану тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, не застосовувались штрафні санкції за порушення вимог Закону №265, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, – така норма діяла до 01 серпня 2023 року. 

З набранням чинності з 01.08.2023 року Законом України від 30.06.2023  №3219-ІХ, до цього положення внесені зміни, згідно з якими з 01 серпня 2023 року відповідальність за порушення Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовується не тільки до торгівців підакцизними товарами, а й до суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор. 

З 01.10.2023 відповідальність буде застосовуватись до всіх категорій платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (крім тих, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях або на територіях бойових дій).

Наразі використання РРО/ПРРО є обов’язковим для :

- ФОП ІІ-ІУ груп незалежно від виду діяльності та обсягу доходу

- ФОП на загальній системі оподаткування.

Виняток становлять:

- ФОП І групи; 

- ФОП, які приймають оплату виключно банківськими переказами на реквізити поточних рахунків, відкритих в установах банків.

Фіскалізації не підлягають розрахункові операції фізичних осіб, які продають на ринку текстиль, вживані речі, продукти власного підсобного господарства. 

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що добровільне виконання ними вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не лише звільняє від відповідальності, але й усуває ризики, що можуть слугувати підставою для проведення фактичних перевірок, адже ДПС використовує виключно ризикорієнтовну модель організації та здійснення контрольно-перевірочної роботи, а тому не проводить безпідставних перевірок платників податків. 

ФО – власники об’єктів нерухомості мають право звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі подання платником контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «Електронний кабінет для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

ГУ ДПС у Київській області

Де можна дізнатися реквізити єдиного рахунка для зарахування коштів

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №321 (далі – Порядок № 321).

Абзацом 2 п. 5 Порядку № 321 визначено, що інформація про реквізити єдиного рахунку, зокрема, доступна платнику в електронному кабінеті у день його включення до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

При включенні платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, на підставі поданого Повідомлення про використання/відмову від використання єдиного рахунку, такий платник одразу отримує повідомлення (квитанція №2) про його включення до такого реєстру із зазначенням реквізитів єдиного рахунку.

Відповідно до п.п. 4 п. 16 Порядку №321, ДПС генерує за платниками, що включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка не пізніше 16 год. 30 хв. щодня, крім вихідних, святкових та неробочих днів, шляхом співставлення онлайн-інформації, офлайн-інформації з контрольними ренкінгами за показниками, які підлягають перерахуванню на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Для перерахування сум грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки ДПС та її територіальних органів, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску, ДПС до 16 год. 30 хв. щодня, крім вихідних, святкових та неробочих днів, надсилає Казначейству реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка -п. 26 Порядку № 321.

Пунктом 17 Порядку № 321 передбачено, що реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Після підтвердження Казначейством факту виконання записів реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка в порядку, визначеному пп. 24, 26 – 28 Порядку № 321, дані такого реєстру стають доступними для перегляду платником через електронний кабінет у порядку, передбаченому ст. 42 прим. 1 ПКУ, та є підставою для відображення органами ДПС в інтегрованій картці платника сум надходжень на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску.

Благодійна допомога, надана міжнародними благодійними організаціями, перелік яких визначається КМУ, фізичним особам, які мешкають на території бойових дій, та/або вимушено покинули місце проживання, ПДФО не оподатковується

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.п. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), на користь:

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція (за винятком територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження), та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;

- фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.

Постановою КМУ від 22.04.2015 № 397 «Деякі питання діяльності міжнародних благодійних організацій, їх філій та представництв» установлено, що міжнародні благодійні організації, їх філії та представництва, які надають благодійну допомогу фізичним особам, переліченим у п.п. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, зазначаються у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.

Ведення Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги забезпечує Міністерство соціальної політики України.

Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги є загальнодоступним на офіційному вебпорталі Міністерства соціальної політики України (https://www.msp.gov.ua) за посиланням: Головна/Нормативна база/Нормативні акти/Гуманітарна допомога/Інші/Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги.

Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається КМУ, на користь фізичних осіб, які зазначені у п.п. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

Державна реєстрація суб’єкта господарювання - обов’язкова умова здійснення всіх видів підприємницької діяльності

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що для здійснення господарської діяльності з продажу товарів чи надання послуг обов’язковою передумовою є реєстрація особи суб’єктом господарювання.

Податкові органи постійно отримують інформацію про випадки здійснення системної господарської діяльності без державної реєстрації. 

Окремі продавці усуваються від реєстрації підприємницької діяльності з метою ухилення від сплати податків, здійснюючи розрахунки через банківські картки фізичних осіб та порушуючи чинне законодавство. 

Наразі досить поширеними стали продаж товарів та надання послуг через соціальні мережі Facebook, Instagram та інші інтернет майданчики, які використовуються громадянами у якості бізнес-платформ для дистанційного продажу товарів/послуг.

Такі факти досліджуються та перевіряються працівниками податкових органів. У разі підтвердження контрольними заходами, що проводяться територіальними органами ДПС, фактів провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб‘єкта господарювання, вживаються відповідні заходи реагування, проводяться податкові перевірки.

Здійснення господарської діяльності без державної реєстрації загрожує притягненням посадових осіб до адміністративної, а в окремих випадках, до кримінальної відповідальності.

Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (із змінами), іншими законодавчими актами.

Пам’ятайте, що державна реєстрація суб’єкта господарювання є обов’язковою умовою здійснення всіх видів підприємницької діяльності.

ГУ ДПС у Київській області

« повернутися